kolibri - Скло блакитних вітрин

Скло блакитних вітрин ніби між нами лід
Ти крізь мене дивишся, ніби я тільки привид
Світ тече по колу, вулиці мій лабіринт
Я ловлю відблиски тебе у кожному синім склі
Тиша між словами звук, який мене гріє
Місто знов мене ховає у свої холодні мрії
В голові шумить, та я вже не відрізняю
Де сон, а де ти я просто зникаю
Скло блакитних вітрин я тону в цьому світлі
Твої очі, як лід, але я лечу безкрило
Місто дихає димом, і нам з ним так схоже
Все, що справжнє, завжди трішки тривожне