Маша Кондратенко - Лямур

Ми з вами поки просто незнайомці, нас бережуть небесні охоронці.
Такої любові не витримає світ, все перевернеться навколо, і влітку піде сніг.
Тихо-тихо, не спішіть, я трохи налякана, Боже, Боже, поможіть.
Жінка закохалася, тихо-тихо, здам назад, бо уже заносить ваші губи мармелад.
А я люблю солоне.
Це не падаль амур, тут не буде любові, ще раз помилився амур.
Це не падаль амур, забуваю вас знову, скажу загадково: це не падаль амур.
Це не падаль амур.
Я прийду у ваші сни, можливо, перейдем на ти, як тільки буде ваша ласка, будь ласка.
Ми пограєм в хованки, вам не вибратись вже ні, я розставила підступні пастки.
Тихо-тихо, не спішіть, я трохи налякана, Боже, Боже, поможіть.
Жінка закохалася, тихо-тихо, здам назад, бо уже заносить ваші очі листопад, а я не люблю осінь.