Нейро Бандура - Ну скажи, хіба не фантастично

Ну скажи, хіба не фантастично, що в цьому хаосі доріг?
Під суворим небом, небом вічним я тебе зустрів і не зберіг.
Ти і я, це вічне як і небо, доки мерах тітимуть світи,
Будуть я приходити до тебе, і до інших тимуть гордіки.
Як це все подемно і як це звично, скільки раз це бачила земля.
Але ж ми з тобою, ми не вічні, ми з тобою просто ти і я.
Ти і я, це вічне як і небо, доки мерах тітимуть світи,
Будуть я приходити до тебе, і до інших